ЩО ТАКЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ?
Часто насильство виявляється як комбінація фізичної, сексуальної та емоційної образи.
Фізичне насильство: хтось дитину штовхає, завдає болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків, жбурляє предмети, загрожує зброєю або завдає ран; фізично перешкоджає при спробі вийти з дому, закриває зовні дитину в помешканні, залишає одну в небезпечних місцях, відмовляється допомогти, коли дитина хвора.
Сексуальне насильство: поводиться з дитиною, як із сексуальним об’єктом, змушує роздягатися проти її волі, змушує вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтує її, здійснює статевий акт з особливою жорстокістю, змушує вступати у статевий акт після побоїв.
Емоційна образа: постійно дитину принижують, кричать на неї та кривдять, наприклад, говорять, що вона занадто худа, товста чи дурна), ігнорують почуття дитини, висміюють її переконання, забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками, маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду і незгоду, кривдять її родичів і друзів або проганяють їх, критикують її, висміюють.
Економічне насилля: економічні утиски (не давати грошей, машину, кредитні картки для зняття грошей з рахунку жертви та витрата їх на себе, використання правової системи проти жертви).
Щоб зупинити цикл насильства потрібно:
- володіти інформацією щодо проблеми насильства в сім’ї
- зрозуміти та усвідомити, який стиль стосунків існує і вашій родині
- якщо наявні насильницькі стосунки, спробувати розірвати коло насильства та захистити своїх дітей і себе.
Як запобігти дитячим психологічним травмам?
Починаючи з першого моменту життя, дитина шукає любові і підтримки своїх батьків. Є два напрямки впливу батьків на життя дитини:
- турбота про задоволення її фізичних потреб
- ставлення до дитини, що визначає її любов до життя.
Коли батьки добре ставляться до дитини, це допомагає їй зрозуміти, що життя прекрасне, що добре бути хлопчиком чи дівчинкою. Виховання дітей потребує терпіння, самовіддачі та внутрішньої стабільності, крім того, дуже важливо знати, які наслідки в душі дитини залишають наші вчинки, агресивна поведінка, необережні висловлювання, Коли розсерджена, а інколи розлючена мати кричить своєму п’ятирічному синові: » Я вб’ю тебе!» або «Ти зробив погано, я не люблю тебе!», або « Я ніколи більше не дозволю тобі кататися на велосипеді!», вона не усвідомлює, якими можуть бути наслідки її слів. Адже все це вона говорить людині в кілька разів меншій за зростом та вагою, дитині, що сприймає слова цього велетня (а надто, коли це батько) всерйоз, вірить йому, лякається, можливо на все життя. Приниження – постійне джерело психологічних травм. Як часто батьки опускають дитину з більш високого рівня самооцінки на більш низький , простими словами: «дурень», «телепень», «бовдур»… Особистість знецінюється. Особливо небезпечно робити це в присутності сторонніх. У всіх випадках травмування такі слова – «ярлики» глибоко проникають у душу дитини. У неї з’являються оціночні судження: «Я погана», «Я не розумна», «Нікому я не можу подобатися».
Емоційне ігнорування
Скільки батьків вважають, що суворе виховання підготує дитину до суворого життя. І тому часто відмовляють дитині в співчутті та турботі, не обіймають її, не голублять, не цілують і не розмовляють з нею. На жаль, у нас ще існують такі психологічні моделі стосунків між людьми, за яких ми не кажемо дитині:» Яке щастя, що ти в мене є!», Як я тебе люблю!», «Ти у мене найкращий!».
Правовий захист від насильства над дітьми в сім’ї
Право дитини на захист від усіх форм насильства гарантує стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства».
На національному рівні в Україні прийнято ряд законодавчих та нормативних актів, які захищають людину від насильства в сім’ї . Конституція України є тією юридичною базою, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав, свобод та інтересів сім’ї та людини. Кодекс про шлюб та сім’ю України визначає сферу сімейних та родинних відносин. Ним передбачені відповідні правові гарантії з охорони й захисту прав та інтересів сім’ї, регулюється порядок вирішення спорів між подружжям, батьками та дітьми. Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за адміністративні порушення, що загрожують громадському порядку й громадській безпеці та які можуть бути вчинені в побутовій сфері. 15 листопада 2001 року в Україні прийнято Закон «Про попередження насильства в сім’ї». 7 червня 2003 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису».
